СЛОВА, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ І ЯКІ РУЙНУЮТЬ ВІРУ В СЕБЕ

  СЛОВА, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ І ЯКІ РУЙНУЮТЬ  ВІРУ В СЕБЕ

 Слова підтримки

Знаючи тебе, я упевнений, що ви все зробили добре.

Ти робиш це дуже добре.

У тебе є деякі міркування з цього приводу? Чи готовий ти почати?

Це серйозний виклик. Але я впевнений. Що ти готовий до нього.

  Слова розчарування:

Знаючи тебе і твої здібності. Я думаю. Ти зміг би зробити це набагато краще.

Ця ідея ніколи не зможе бути реалізована.

Це для тебе занадто важко, тому я сам це зроблю.

  Підтримувати можна за допомогою:

 
окремих слів (гарно, чудово).

висловлювань («Я пишаюся тобою», «Спасибі», «Все йде добре» і т.д.).

дотиків (доторкнутися до руки, обійняти його і т.д.).

спільних дій (сидіти, стояти поруч і т.д.).

вираз обличчя (посмішка, кивок, сміх).

ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАССАХ

ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАССАХ

- Відвідайте уроки в 4-му класі. Придивіться до своїх майбутніх учнів. Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах.

- Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу.

- Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.

- Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.

- Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.

- Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.

- Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.

- Забезпечуйте систематичне повторення.

- Уникайте перевантаження дітей.

- Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах

ПОРАДИ КЛАСНИМ КЕРІВНИКАМ 5-х класів щодо успішної адаптації учнів

ПАМ'ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-х КЛАСІВ

 - Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

- Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

- Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).

- Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

- Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.

- Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

- Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

ПОРАДИ КЛАСНИМ КЕРІВНИКАМ  5-х класів щодо успішної адаптації учнів:

 ·        проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;

·        реалізовувати демократичний стиль керівництва;

·        не висувати на початку року великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи;

·        намагатись, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання, позитивне емоційне ставлення до навчального предмету;

·        орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;

·        допомогти учням із низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і бажаними в класі:

·        проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних форм роботи;

·        залучати до позакласної роботи, групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;

·        на позакласних заходах давати можливість проявити себе з кращої сторони;

·        звертати увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що в них виходить

Рекомендації педагогам щодо профілактики дитячих страхів

Рекомендації педагогам щодо профілактики дитячих страхів

ü  Уже на початку навчального року встановіть тісний контакт з батьками дітей, запишіть їхні побажання. Зафіксуйте власні уявлення щодо проблем кожної конкретної дитини.

ü  Коли в клас приходять новачки, дайте можливість іншим дітям самостійно пояснити новоприбулим правила поведінки. (Профілактика страху бути неприйнятим у колектив.) Доручіть комусь із активних дітей розпитати новачка, ближче познайомитися з ним, а потім вже познайомте з ним усіх інших однолітків.

ü  Ознайомлюючи дітей з правилами поведінки, проведіть гру-заняття, де можна використати ці правила. В такий спосіб кожна дитина зможе чітко уявити, що від неї вимагається. (Профілактика страху зробити щось не так, бути покараним.)

ü  Стежте, щоб встановлені правила не призводили до емоційного чи фізичного приниження когось із дітей його однолітками. (Профілактика страху бути неприйнятим у колектив.)

ü  Придумайте для окремих дітей умовний сигнал, який нагадував би їм про те, що вони зробили щось не так і треба негайно підкоритися правилу. (Профілактика та корекція страху неуспіху, страху бути висміяним.)

ü  Використовуйте умовні знаки, щоб сигналізувати не словом, а знаком про необхідність зміни поведінки на певний період, наприклад: говорити не можна – червоний прямокутник; говорити дозволяється – синій прямокутник тощо.(Профілактика страху словесного покарання.)

ü  На уроках використовуйте прийом гуманної особистісно орієнтованої педагогіки співпраці – «відповідь на вушко». (Профілактика страху неуспіху, неправильної відповіді.)

ü  Заохочуйте прагнення дітей використовувати набуті знання для самостійного розв’язання незнайомих завдань, даючи умовний сигнал «час ризикувати» – коло, поділене навпіл: одна половина червоного кольору, а друга – чорного.  (Профілактика страху неуспіху, неправильної відповіді.)

ü  Обговорюйте разом з дітьми різноманітні способи виходу із ситуацій, які сталися чи могли б статися у житті класу. Допоможіть дітям оцінити, якою мірою конструктивним є вибір кожного з них.

ü  Дайте дітям визначити їхні страхи. Обговоріть з ними різноманітні випадки, які продемонстрували б те, чого вони бояться, насправді зовсім не страшне.

ü  Створюйте умови, що сприяють встановленню та розвитку дружних, приязних стосунків між дітьми Профілактика страху самотності, страху конфлікту.)

ü  Придумайте разом з дітьми різноманітні способи похвали чи вираження прихильності (оплески тощо.)

ü  Проводьте 1 раз на тиждень «День гарного настрою», «День усмішки».

Рекомендації педагогам щодо забезпечення емоційної рівноваги дітей в адаптаційний період

Рекомендації педагогам щодо забезпечення емоційної рівноваги дітей в адаптаційний період

ü  Зауважуйте індивідуальні особливості дитини, її вміння і навички, щоб зрозуміти, якої допомоги вона потребує.

ü  Не залишайте дитину наодинці з її переживаннями, залучайте до гри з однолітками.

ü  Особистим прикладом демонструйте різні способи спілкування з дорослими і ровесниками.

ü  Ураховуйте вікові особливості дітей, висувайте до них адекватні вимоги.

ü  Скеровуйте діяльність дитини на досягнення успіху в певній сфері діяльності.

Не порівнюйте дитину з іншими, а тільки з нею самою, оцінюючи поліпшення її особистих результатів.

Рекомендації педагогам: психологічна корекція тривожності

Рекомендації педагогам: психологічна корекція тривожності

ü  Постійно підбадьорювати, заохочувати, демонструвати впевненість у їхньому успіху, в їхніх можливостях.

ü  Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності, вміння правильно оцінювати їх, опосередковано ставитися до власних успіхів, невдач, не боятися помилок, використовувати їх для розвитку.

ü  Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей.

ü  Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності.

ü  Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками, розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей.

ü  Уникайте змагань і таких видів робіт, де враховується швидкість.

ü  Не порівнюйте дитину з іншими.

ü  Частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію.

ü  Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала за що.

ü  Частіше звертайтеся до дитини на ім’я.

ü  Демонструйте зразки впевненої поведінки, будьте в усьому прикладом для неї.

ü  Не пред’являйте до дитини завищених вимог.

ü  Будьте послідовні у вихованні дитини.

ü  Намагайтеся робити дитині якнайменше зауважень.

ü  Використовуйте покарання лише у крайніх випадках.

ü  Не принижуйте дитину, караючі її.

Поради учням «Як подолати свій страх»

Поради учням «Як подолати свій страх»

ü  Насамперед потрібно навчитися відтворювати, уявляти різноманітні емоційні стани. Намагайся досить чітко, з усіма подробицями уявити, що ти відчуваєш, коли вболіваєш (переймаєшся), коли зовсім спокійний, коли ти в стані напруження. Дуже добре, якщо ти спробуєш описати свої стани. Потім, декілька днів читай уривки з книг, вірші, спортивні коментарі, будь-які цікаві для тебе тексти, уявляючи себе то в одному, то в іншому стані. Витрачай на цю вправу не більше 10 хв. за один раз. Коли ти навчишся легко виконувати вправу, можеш припинити її. Повертайся до неї лише тоді, коли тобі важко володіти своїм станом. Деякім учням, щоб уявити себе в тій чи інший ситуації, потрібно відтворити про себе якусь певну мелодію. Пов’яжи схвильований, тривожний стан з однією з мелодій, а впевнений, спокійний – з іншою. Кожного разу, коли тобі потрібно «налаштувати» себе  на спокійний впевнений лад, згадуй цю мелодію.

ü  При підготовці домашнього завдання, частіше переказуй його вголос. Відповідай так, ніби ти відповідаєш у класі (уяви, що ти в класі, відповідаєш біля дошки). Краще відповідати урок перед дзеркалом (бажано бачити себе на весь зріст). Розповідаючи, стеж за своїм голосом, жестами, мімікою, позою. Якщо ти працюєш удвох із товаришем, то розповідайте один одному, але дзеркалом все одно користуйтеся. Нехай він сяде позаду тебе, так щоб відповідаючи, ти бачив не тільки себе, але й його. Стеж за його реакцією. Потім у класі, під час відповіді, знову дивися на нього. Звичайно, розповідати урок можна не тільки товаришеві, а й мамі, братові. Важливо, щоб за допомогою дзеркала ти міг стежити не тільки за собою, а й за реакцією слухачів. Корисно також розповідати, пояснювати уроки товаришам на перервах.

ü  Коли тобі особливо важко відповідати, готуючи урок, скористайся порадою, яку дають спортсменам перед відповідальними змаганнями. Продумай всю відповідь до дрібниць, намагайся уявити все, що буде відбуватися, - можливі репліки вчителів і однокласників. Намагайся уявити, як ти будеш переживати, відчувати себе в таких ситуаціях, як будеш себе поводити. Уявляй ситуацію у різних варіантах, з усіма можливими наслідками й вирішуй, як краще триматися, краще поводити себе у всіх випадках (задають додаткове питання і т.п.). Дуже корисно уявити, як би поводилися в такій ситуації ті однокласники, відповіді яких тобі особливо сподобалися, а також ті, відповіді яких ні на що путнє не схожі. Обміркуй це після того, коли урок вивчений і переказаний і ти переконався, що добре його знаєш. Не витрачай на це багато часу (5-7хв).

ü  Вивчи напам’ять план відповіді, й, відповідаючи або переказуючи його вдома, намагайся дотримуватися цього плану. Завжди, коли це можливо, готуй до відповіді щось особливе, чим би ти зміг порадувати вчителів і здивувати однокласників. Знайди для цього повідомлення найбільш влучне (вчасне) місце в плані відповіді.

ü  Вивчивши урок, намагайся дати собі відповідь, на яку оцінку ти розраховуєш. Йдеться саме про «тверду» оцінку, той мінімум на який ти можеш розраховувати. Запиши бажану оцінку.

ü  Коли тебе викликають відповідати, виходь до доки підкреслено повільно, спокійно, згадуючи той стан, в якому ти перебував, переповідаючи завдання вдома.

ü  Формулюй мету відповіді. Але метою повинна бути не оцінка, на яку ти розраховуєш або боїшся одержати, а те, про що ти повинен розповісти.

ü  Відповідаючи, намагайся говорити спокійно, стежити за своїм голосом, за тим, як ти тримаєш руки. Справа в тому, що по голосу можливо визначити свої турботи та почуття. Проте голос не тільки «зраджує» нас, але й може позитивно впливати на наш стан – заспокоювати, додавати впевненості.

Якщо тобі задають додаткове запитання не лякайся. Якщо ти знаєш матеріал, то зможеш відповісти вірно на запитання. Тільки не поспішай говорити те, чого не знаєш. Краще попередити вчителя, що тобі потрібно подумати над відповіддю.

ü  Не бійся помилятися! Помилки бувають у всіх. Якщо невірно відповів, помилився у розв’язанні задачі, намагайся якомога швидше виправити помилку. Якщо твою помилку помітив учитель та однокласники, а ти сам не зміг її виправити, запам’ятай її та проаналізуй вдома.

ü  Після відповіді (краще вдома), проаналізуй, що було в твоїй відповіді вдалим, а що – ні. Насамперед поміркуй, чи вірно ти сформулював мету відповіді й чи досягнув бажаного. Намагайся спочатку не думати про оцінку, яку одержав і тим більш не впадай у відчай, якщо отримав оцінку нижчу тієї, на яку розраховував. Розділи аркуш на дві частини. В одній частині (постав на горі «+») запиши, що у відповіді, на твою думку, було позитивним. В іншій (постав на горі «-») – що невдалим.

Коли зробиш це, подивися на аркуш і постав оцінку так, начебто ти поставив її сторонній людині. Порівняй оцінку з тією, яку ти поставив раніше й з тією, яку поставив тобі вчитель, намагайся зрозуміти за рахунок чого вийшла розбіжність. Якщо оцінка нижча за ту, на яку ти розраховував, намагайся зрозуміти в чому конкретно твої недоліки й поступово ліквідуй їх. Якщо вища – проаналізуй, за рахунок чого ти домігся успіху, закріпи сильні сторони. Наступного разу, готуючись до відповіді зверни увагу на свої сильні й слабкі сторони, намагайся максимально використовувати сильні й звести нанівець слабкі.