Пам'ятка для батьків Як допомогти дитині успішно адаптуватися?

Як допомогти дитині успішно адаптуватися?

  Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два  подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.

 Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.

 Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм та насмішки! Терпить дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.

 Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

 Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим. Зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.            

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

  У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини» :

 Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.

Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.

 Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.

 Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

 Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

 Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.

 Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ учнів 5 класів

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

 Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

СЛОВА, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ І ЯКІ РУЙНУЮТЬ ВІРУ В СЕБЕ

  СЛОВА, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ І ЯКІ РУЙНУЮТЬ  ВІРУ В СЕБЕ

 Слова підтримки

Знаючи тебе, я упевнений, що ви все зробили добре.

Ти робиш це дуже добре.

У тебе є деякі міркування з цього приводу? Чи готовий ти почати?

Це серйозний виклик. Але я впевнений. Що ти готовий до нього.

  Слова розчарування:

Знаючи тебе і твої здібності. Я думаю. Ти зміг би зробити це набагато краще.

Ця ідея ніколи не зможе бути реалізована.

Це для тебе занадто важко, тому я сам це зроблю.

  Підтримувати можна за допомогою:

 
окремих слів (гарно, чудово).

висловлювань («Я пишаюся тобою», «Спасибі», «Все йде добре» і т.д.).

дотиків (доторкнутися до руки, обійняти його і т.д.).

спільних дій (сидіти, стояти поруч і т.д.).

вираз обличчя (посмішка, кивок, сміх).

ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАССАХ

ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАССАХ

- Відвідайте уроки в 4-му класі. Придивіться до своїх майбутніх учнів. Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах.

- Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу.

- Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.

- Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.

- Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.

- Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.

- Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.

- Забезпечуйте систематичне повторення.

- Уникайте перевантаження дітей.

- Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах

ПОРАДИ КЛАСНИМ КЕРІВНИКАМ 5-х класів щодо успішної адаптації учнів

ПАМ'ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-х КЛАСІВ

 - Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

- Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

- Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).

- Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

- Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.

- Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

- Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

ПОРАДИ КЛАСНИМ КЕРІВНИКАМ  5-х класів щодо успішної адаптації учнів:

 ·        проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;

·        реалізовувати демократичний стиль керівництва;

·        не висувати на початку року великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи;

·        намагатись, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання, позитивне емоційне ставлення до навчального предмету;

·        орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;

·        допомогти учням із низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і бажаними в класі:

·        проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних форм роботи;

·        залучати до позакласної роботи, групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;

·        на позакласних заходах давати можливість проявити себе з кращої сторони;

·        звертати увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що в них виходить

Рекомендації педагогам щодо профілактики дитячих страхів

Рекомендації педагогам щодо профілактики дитячих страхів

ü  Уже на початку навчального року встановіть тісний контакт з батьками дітей, запишіть їхні побажання. Зафіксуйте власні уявлення щодо проблем кожної конкретної дитини.

ü  Коли в клас приходять новачки, дайте можливість іншим дітям самостійно пояснити новоприбулим правила поведінки. (Профілактика страху бути неприйнятим у колектив.) Доручіть комусь із активних дітей розпитати новачка, ближче познайомитися з ним, а потім вже познайомте з ним усіх інших однолітків.

ü  Ознайомлюючи дітей з правилами поведінки, проведіть гру-заняття, де можна використати ці правила. В такий спосіб кожна дитина зможе чітко уявити, що від неї вимагається. (Профілактика страху зробити щось не так, бути покараним.)

ü  Стежте, щоб встановлені правила не призводили до емоційного чи фізичного приниження когось із дітей його однолітками. (Профілактика страху бути неприйнятим у колектив.)

ü  Придумайте для окремих дітей умовний сигнал, який нагадував би їм про те, що вони зробили щось не так і треба негайно підкоритися правилу. (Профілактика та корекція страху неуспіху, страху бути висміяним.)

ü  Використовуйте умовні знаки, щоб сигналізувати не словом, а знаком про необхідність зміни поведінки на певний період, наприклад: говорити не можна – червоний прямокутник; говорити дозволяється – синій прямокутник тощо.(Профілактика страху словесного покарання.)

ü  На уроках використовуйте прийом гуманної особистісно орієнтованої педагогіки співпраці – «відповідь на вушко». (Профілактика страху неуспіху, неправильної відповіді.)

ü  Заохочуйте прагнення дітей використовувати набуті знання для самостійного розв’язання незнайомих завдань, даючи умовний сигнал «час ризикувати» – коло, поділене навпіл: одна половина червоного кольору, а друга – чорного.  (Профілактика страху неуспіху, неправильної відповіді.)

ü  Обговорюйте разом з дітьми різноманітні способи виходу із ситуацій, які сталися чи могли б статися у житті класу. Допоможіть дітям оцінити, якою мірою конструктивним є вибір кожного з них.

ü  Дайте дітям визначити їхні страхи. Обговоріть з ними різноманітні випадки, які продемонстрували б те, чого вони бояться, насправді зовсім не страшне.

ü  Створюйте умови, що сприяють встановленню та розвитку дружних, приязних стосунків між дітьми Профілактика страху самотності, страху конфлікту.)

ü  Придумайте разом з дітьми різноманітні способи похвали чи вираження прихильності (оплески тощо.)

ü  Проводьте 1 раз на тиждень «День гарного настрою», «День усмішки».

Рекомендації педагогам щодо забезпечення емоційної рівноваги дітей в адаптаційний період

Рекомендації педагогам щодо забезпечення емоційної рівноваги дітей в адаптаційний період

ü  Зауважуйте індивідуальні особливості дитини, її вміння і навички, щоб зрозуміти, якої допомоги вона потребує.

ü  Не залишайте дитину наодинці з її переживаннями, залучайте до гри з однолітками.

ü  Особистим прикладом демонструйте різні способи спілкування з дорослими і ровесниками.

ü  Ураховуйте вікові особливості дітей, висувайте до них адекватні вимоги.

ü  Скеровуйте діяльність дитини на досягнення успіху в певній сфері діяльності.

Не порівнюйте дитину з іншими, а тільки з нею самою, оцінюючи поліпшення її особистих результатів.

Рекомендації педагогам: психологічна корекція тривожності

Рекомендації педагогам: психологічна корекція тривожності

ü  Постійно підбадьорювати, заохочувати, демонструвати впевненість у їхньому успіху, в їхніх можливостях.

ü  Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності, вміння правильно оцінювати їх, опосередковано ставитися до власних успіхів, невдач, не боятися помилок, використовувати їх для розвитку.

ü  Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей.

ü  Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності.

ü  Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками, розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей.

ü  Уникайте змагань і таких видів робіт, де враховується швидкість.

ü  Не порівнюйте дитину з іншими.

ü  Частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію.

ü  Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала за що.

ü  Частіше звертайтеся до дитини на ім’я.

ü  Демонструйте зразки впевненої поведінки, будьте в усьому прикладом для неї.

ü  Не пред’являйте до дитини завищених вимог.

ü  Будьте послідовні у вихованні дитини.

ü  Намагайтеся робити дитині якнайменше зауважень.

ü  Використовуйте покарання лише у крайніх випадках.

ü  Не принижуйте дитину, караючі її.

Поради учням «Як подолати свій страх»

Поради учням «Як подолати свій страх»

ü  Насамперед потрібно навчитися відтворювати, уявляти різноманітні емоційні стани. Намагайся досить чітко, з усіма подробицями уявити, що ти відчуваєш, коли вболіваєш (переймаєшся), коли зовсім спокійний, коли ти в стані напруження. Дуже добре, якщо ти спробуєш описати свої стани. Потім, декілька днів читай уривки з книг, вірші, спортивні коментарі, будь-які цікаві для тебе тексти, уявляючи себе то в одному, то в іншому стані. Витрачай на цю вправу не більше 10 хв. за один раз. Коли ти навчишся легко виконувати вправу, можеш припинити її. Повертайся до неї лише тоді, коли тобі важко володіти своїм станом. Деякім учням, щоб уявити себе в тій чи інший ситуації, потрібно відтворити про себе якусь певну мелодію. Пов’яжи схвильований, тривожний стан з однією з мелодій, а впевнений, спокійний – з іншою. Кожного разу, коли тобі потрібно «налаштувати» себе  на спокійний впевнений лад, згадуй цю мелодію.

ü  При підготовці домашнього завдання, частіше переказуй його вголос. Відповідай так, ніби ти відповідаєш у класі (уяви, що ти в класі, відповідаєш біля дошки). Краще відповідати урок перед дзеркалом (бажано бачити себе на весь зріст). Розповідаючи, стеж за своїм голосом, жестами, мімікою, позою. Якщо ти працюєш удвох із товаришем, то розповідайте один одному, але дзеркалом все одно користуйтеся. Нехай він сяде позаду тебе, так щоб відповідаючи, ти бачив не тільки себе, але й його. Стеж за його реакцією. Потім у класі, під час відповіді, знову дивися на нього. Звичайно, розповідати урок можна не тільки товаришеві, а й мамі, братові. Важливо, щоб за допомогою дзеркала ти міг стежити не тільки за собою, а й за реакцією слухачів. Корисно також розповідати, пояснювати уроки товаришам на перервах.

ü  Коли тобі особливо важко відповідати, готуючи урок, скористайся порадою, яку дають спортсменам перед відповідальними змаганнями. Продумай всю відповідь до дрібниць, намагайся уявити все, що буде відбуватися, - можливі репліки вчителів і однокласників. Намагайся уявити, як ти будеш переживати, відчувати себе в таких ситуаціях, як будеш себе поводити. Уявляй ситуацію у різних варіантах, з усіма можливими наслідками й вирішуй, як краще триматися, краще поводити себе у всіх випадках (задають додаткове питання і т.п.). Дуже корисно уявити, як би поводилися в такій ситуації ті однокласники, відповіді яких тобі особливо сподобалися, а також ті, відповіді яких ні на що путнє не схожі. Обміркуй це після того, коли урок вивчений і переказаний і ти переконався, що добре його знаєш. Не витрачай на це багато часу (5-7хв).

ü  Вивчи напам’ять план відповіді, й, відповідаючи або переказуючи його вдома, намагайся дотримуватися цього плану. Завжди, коли це можливо, готуй до відповіді щось особливе, чим би ти зміг порадувати вчителів і здивувати однокласників. Знайди для цього повідомлення найбільш влучне (вчасне) місце в плані відповіді.

ü  Вивчивши урок, намагайся дати собі відповідь, на яку оцінку ти розраховуєш. Йдеться саме про «тверду» оцінку, той мінімум на який ти можеш розраховувати. Запиши бажану оцінку.

ü  Коли тебе викликають відповідати, виходь до доки підкреслено повільно, спокійно, згадуючи той стан, в якому ти перебував, переповідаючи завдання вдома.

ü  Формулюй мету відповіді. Але метою повинна бути не оцінка, на яку ти розраховуєш або боїшся одержати, а те, про що ти повинен розповісти.

ü  Відповідаючи, намагайся говорити спокійно, стежити за своїм голосом, за тим, як ти тримаєш руки. Справа в тому, що по голосу можливо визначити свої турботи та почуття. Проте голос не тільки «зраджує» нас, але й може позитивно впливати на наш стан – заспокоювати, додавати впевненості.

Якщо тобі задають додаткове запитання не лякайся. Якщо ти знаєш матеріал, то зможеш відповісти вірно на запитання. Тільки не поспішай говорити те, чого не знаєш. Краще попередити вчителя, що тобі потрібно подумати над відповіддю.

ü  Не бійся помилятися! Помилки бувають у всіх. Якщо невірно відповів, помилився у розв’язанні задачі, намагайся якомога швидше виправити помилку. Якщо твою помилку помітив учитель та однокласники, а ти сам не зміг її виправити, запам’ятай її та проаналізуй вдома.

ü  Після відповіді (краще вдома), проаналізуй, що було в твоїй відповіді вдалим, а що – ні. Насамперед поміркуй, чи вірно ти сформулював мету відповіді й чи досягнув бажаного. Намагайся спочатку не думати про оцінку, яку одержав і тим більш не впадай у відчай, якщо отримав оцінку нижчу тієї, на яку розраховував. Розділи аркуш на дві частини. В одній частині (постав на горі «+») запиши, що у відповіді, на твою думку, було позитивним. В іншій (постав на горі «-») – що невдалим.

Коли зробиш це, подивися на аркуш і постав оцінку так, начебто ти поставив її сторонній людині. Порівняй оцінку з тією, яку ти поставив раніше й з тією, яку поставив тобі вчитель, намагайся зрозуміти за рахунок чого вийшла розбіжність. Якщо оцінка нижча за ту, на яку ти розраховував, намагайся зрозуміти в чому конкретно твої недоліки й поступово ліквідуй їх. Якщо вища – проаналізуй, за рахунок чого ти домігся успіху, закріпи сильні сторони. Наступного разу, готуючись до відповіді зверни увагу на свої сильні й слабкі сторони, намагайся максимально використовувати сильні й звести нанівець слабкі.

Поради учням 5 клас «Як підвищити самоповагу»

Поради учням 5 клас «Як підвищити самоповагу»

ü  Пам’ятай про свої добрі (позитивні) якості, замість того, щоб запам’ятовувати погані.

ü  У всьому, що ти робиш, намагайся віднайти щось хороше. Привітай себе з цим успіхом.

ü  Постійно згадуй свої успіхи.

ü  Роби собі приємне.

ü  Пробачай свої помилки. Ти можеш ставитися до них суворо, але все ж ти їх припускаєшся. Визнай свою помилку й адекватно (рівноцінно) компенсуй втрати. Не перекладай провину на інших – це ознака безсилля, слабкості. Так само не «передай куті меду», звинувачуючи в усьому лише себе.

ü  Учись любити своє тіло.

ü  Дій так, ніби ти найкращий, легкий у спілкуванні, надзвичайно розумний, гідний любові та інших радощів буття, і ти будеш таким.

ü  Шукай і приймай допомогу, підтримку й пораду, коли в цьому є потреба.

ü  Стався до себе добре. Твоя самоповага ніколи не зросте, якщо ти не будеш ставитися до себе як слід. Пам’ятай: той, хто любить себе, має хороший вигляд, прекрасне здоров’я, він добре ставиться до інших.

ü  Відмовся від переконання, що ти – «безнадійний випадок», «невдаха», якого «ніхто не любить». Коли ж ти так думаєш, то це може справді статися, оскільки ти сам переконуєш у цьому інших.

ü  Учися слухати не оцінюючи і не порівнюючи, оскільки це – перешкоди у взаємостосунках.

ü  Умій сказати «ні». Інколи ти швидко погоджуєшся зробити те, про що тебе просять, остерігаючись осуду чи гніву з боку інших людей, аби вони оцінювали тебе позитивно.

ü  Відмовляйся від бажання помститися, скарг, від усіх непотрібних прагнень, які підривають твою цілісність і особисту силу.

ü  Пам’ятай, що ти – недосконалий – і це цілком нормально. Ти – людина, яка може помилятися і виправляти свої помилки.

ü  Визнай себе таким, яким ти є – унікальним, оригінальним, людяним.

ü  Будь сам собою – і ти отримаєш задоволення від життя.

Поради батькам: Тривожна дитина

Поради батькам: Тривожна дитина

ü    Доручення для тривожної дитини мають відповідати віку. Складні завдання прирікають дитину на неуспіх, зниження самооцінки.

ü    Підтримуйте її, говоріть про свою впевненість у тому, що дитина зможе виконати завдання.

ü    Не порівнюйте успіхи дитини з успіхами інших дітей, дуже важливі оптимістичні прогнози на завтра.

ü    Не припускайте ситуацій змагання, публічного виступу дитини.

ü    Дуже ефективні вправи на релаксацію, психогімнастика.

ü    Зменшити або усунути тривожність і страхи можна за допомогою

ü     Малювання,

ü     Лялькового, настільного театру,

ü     Ігрової терапії, музикотерапії,

ü     Психологічних ігор,

ü     Фізичних вправ, етюдів,

ü     Читання художньої літератури.

ü    Спілкуючись з дитиною, не підривайте авторитет інших значимих для неї людей.

ü    Будьте послідовні у своїх діях, не забороняйте дитині без усяких причин те, що ви дозволяли раніше.

ü    Ураховуйте можливості дітей, не жадайте від них того, чого вони не можуть виконати. Якщо дитині важко дається який-небудь навчальний предмет, краще зайвий раз допоможіть їй і підтримайте, а при досягненні навіть найменших успіхів не забудьте похвалити.

ü    Довіряйте дитині, будьте з нею чесними і приймайте її такою, якою вона є.

ü    Якщо з яких-небудь об’єктивних причин дитині важко вчитися, виберіть для неї такий гурток, щоб заняття в ньому приносило їй радість, і вона не почувалася не такою, як інші.

ü    Якщо батьки не задоволені поведінкою та успіхами своєї дитини, це ще не привід, щоб відмовити їй у любові та підтримці. Нехай вона живе в атмосфері тепла і довіри. І тоді проявляться всі її численні таланти.